Бруківка виникла багато століть тому. Спочатку вона була кам'яна, потім — бетонна. В Стародавньому Римі бруківку широко використовували при
оформленні стежин і доріжок у парках та садах. Сьогодні поряд із камяною бруківкою та
бетонними плитами широко застосовують фігурні елементи мостіння (ФЕМ) для
облаштування покриття тротуарів, площ пішохідного руху, садово-паркових
і пішохідних доріжок, прогулянкових алей у парках, ботанічних садах,
скверах і бульварах.
Основний вибір плитки залежить від її естетичного вигляду, призначення та ціни. Бруківка з бетону придатна для усіх поверхонь дорожнього покриття і будь-яких навантажень. Вибір бруківки визначається за видом дорожньої поверхні, навантаженням на неї, способом відводу осадових і талих вод.
Товщина та призначення бруківки:
- 40 мм - для тротуарів, пішохідних доріжок;
- 60 мм - для тротуарів, пішохідних доріжок, площ, майданчиків для легкового автотранспорту, доріг з неінтенсивним рухом (при відповідному розрахунку і складі основи);
- 80-100 мм і більше - для автомобільних доріг з інтенсивним рухом, промислових об'єктів (при відповідному розрахунку і складі основи).
У покриттях, призначених для активного руху автотранспорту, повинна застосовуватися бруківка з зубцюватими, криволінійними профілями бокових площин (типу "фалка", "подвійне Т" і т.п.) або бруківка типу "цегла" вкладена "ялинкою". Таким чином забезпечується гарне зчеплення між окремими каменями і дуже добре протистояння впливу горизонтальних зсувних зусиль від гальмових навантажень автотранспорту.
